Наверх

1 вересня. Сценарій до свята знань - першого дзвоника

Автор
Опубликовано: 1254 дня назад (17 января 2014)
Редактировалось: 5 раз — последний 17 января 2014
0
Голосов: 0
Вступне привітання

Ведучий 1: Дорогі наші першокласники! Ми щиро вітаємо Вас! Ви вперше переступаєте шкільний поріг і вирушаєте в подорож по країні знань.
Ведучий 2: Зичимо вам веселих буднів і чудових свят, успіхів у досягненні нових висот, гарних оцінок і щасливих усмішок. Нехай Господь Бог вас благословить!


Ведучий 1: Велику подяку
Від серця приносим
За те, що щоденно
Від зла захищав,
Ведучий 2: За те, що постійно,
Коли помилялись
З любов'ю терпляче
Він нас піднімав.
Ведучий 1: Ми скоро підемо
Навчатися знову
А світ цей облудний
В полоні гріха
Ведучий 2: То ж просимо, Боже
Щоб Ти нас й надалі
Своєю рукою
Завжди направляв!

Сценка «Чиє ти відображення»


Соняшник: Це дзеркало дуже мені подобається Моє відображення в ньому виглядає дуже симпатично.
Ворона 1: Ха - ха - ха! Ти що, голова садова, думаєш, що сонце – твоє відображення?
Соняшник: Звичайно! Подивися: я круглий і воно також. Я жовтий, і моє відображення такого ж кольору. І якщо ти мені не віриш , то зверни увагу на те, що коли я повертаю голову, воно рухається за мною!
Ворона 2: Ти дуже молодий і самовпевнений. Ти думаєш, що знаходишся в центрі світу, і сонце крутиться навколо тебе.
Ворона 1: Раджу тобі розібратися, хто чиїм є відображенням. І якщо ти зрозумієш це в юності, то сонце, яке ти вважаєш своїм відображенням, щедро наповнить тебе.
Соняшник: Поясніть мені, будь ласка , як воно може наповнити мене? Адже воно так далеко?
Ворона 2: Знаєш, чому ти називаєшся соняшником? Тому, що ти ростеш під сонцем, під його промінчиками. І щоб твоє насіння не залишилося порожнім, тобі потрібно весь час дивитися на нього.
Ворона 1: Дивитися – ти то дивишся. Але ти не зауважив найголовнішого. Не воно за тобою обертається, а ти ввесь час повертаєшся у його сторону.
Соняшник: Чому це ти так думаєш?
Ворона 2: А ти спробуй не обертати головою, а потім подивися, чи залишилося сонце на тому ж місці.
Автор: Соняшник опустив свою голову і завмер на місці. Через півгодини він подивився на небо. Сонце за цей час встигло піти трохи на захід.
Соняшник: Зрозуміло. Я завжди повертаюся лицем до сонечка. Все моє життя залежить від нього. Знаєте, тітоньки ворони, це дуже добре, що ви мені пояснили. Я тепер відчуваю тепло сонечка. Все моє життя залежить від нього. Мені не слід милуватися лише собою. А моє ім'я мені так подобається. Я навіть подумав, що соняшник – це означає «подібний до сонця».
Ворона 1: Каррр! Із тебе буде сенс.
Соняшник: Дякую, що ви напоумили мене. Вибачте, що я був не дуже привітний з вами. Ворона 2: Нічого, в твоєму віці часто таке буває.
Соняшник: Господи, як я вдячний, що Ти для мене послав, миле сонечко. Мені так подобається бути схожим на нього! Я – його відображення. Воно – велике світило на небі, а я – маленьке сонечко на землі. Воно тішить мене, а я хочу потішати людей. Я хочу, щоби всі дивилися на мене і пригадували сонечко. Я зберу все його тепло у своє насіння і віддам людям.
Ворона 2: Ну, тепер ми бачимо не пустоголову жовту квітку, а справжній соняшник.
Ворона 1 (до залу): А чи знаєте ви, чиє ви відображення?
Автор: Біблія говорить, що людина створена по образу і подобі Божій. Ви є відображенням Бога на землі. Чи бажаєте ви бути похожими на Ісуса? Де б ви не були – в школі, на роботі, чи вдома, як би вам не було важко, дивіться завжди на Нього. Біблія каже у псалмі 83:12 – «Бо сонце та життя – Господь Бог! Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить».


Вірш «Минуло літо»

Минуло літо. Вересень настав.
Пора до школи, щоб рости і вчитись,
Щоб із джерел усіх напитись
І стати мудрими, як Бог заповідав.
І поважити всіх учителів,
І бути прикладом в навчанні й поведінці,
Щоб вам казали ще у юнім віці:
Щасливі ви, вас Бог благословив.
Щоби про вас всі говорили так:
Християнин, слухняний і старанний,
І шанобливий – учень бездоганний,
А Господа Ісуса любить як!
Хоч мудрість цього світу – суєта,
Але знання вам треба неодмінно,
Щоб впевнено казати і спокійно
Для чого вам життя, яка його мета.
А маючи повагу від усіх,
Вам не забракне радісного слова
Звіщати: «Є Христос і є любов Христова,
І вічність є у небі для святих».
Тож вчіться, набирайтесь знань і сил,
Щоб бути серед воїнів Господніх,
Щоб до Христа приводити безбожних
І буть готовими для добрих діл.
Василь Мартинюк


Ведучий 1: Який вчитель і, яка школа навчить нас не гніватися, бути добрими , любити, прощати?
Ведучий 2: Яку книгу, ми повинні обрати для себе дороговказом?

Вірш

Я в суботній школі вчуся –
Там співаю і молюся,
Вчуся старших поважати,
Книгу Біблію читати,
Тут ми різні ігри граєм,
Щиро Бога прославляєм!


Поетична сценка «Перший раз у перший клас» (з віршів В.М.Герасимюк та В. Кравчука)

Автор:
У школі дзвоник пролунав
Сьогодні перший раз.
І відірвавшись від забав,
Іде Андрійко в клас.
Він на порозі зупинивсь,
Хвилюється душа,
А вчителька уже, дивись,
Назустріч поспіша…

Вчителька:
«Ласкаво просимо вас всіх,
Чекає школа й клас
На ваш дзвінкий веселий сміх
Тож, з Богом, в добрий час!
Запам’ятайте назавжди,
Що школа – другий дім.
Щоранку сходьтеся сюди –
Ми щиро раді всім.
Роки навчання пролетять,
Немов бурхливий рік,
І ти тримаєш атестат –
Дорослий випускник.
Щоб стать освіченим в житті –
Учись, не відставай.
Хай в праці руки золоті
Звеличать рідний край!
А зараз, любі малюки,
Не час для хвилювань.
Дістанем зошити і книжки –
Вперед, в країну знань!

Андрійко:
Я читати вже навчився,
Ой, не легко це далось,
Я і плакав, і молився…
Пережити довелось!
А тепер радіє серце,
Ви спитаєте чому?
Бо знайшов життя джерельце
В вічнім Слові Божому!
Посаджу своїх сестричок
І братів біля стола,
Дідуся свого покличу
І бабусю щоб прийшла.
Що ті їхні окуляри,
Прочитаю сам про те,
Як Ісуса розпинали
І про місто золоте.
Вже не буду «мучить» тата:
«Розкажи та прочитай,
Як брати продали брата,
Як утрачений був рай».
Скільки нового пізнаю
І премудрого навчусь.
Я бажання щире маю
Жити так, як жив Ісус.
А казок читать не буду –
Слово Боже полюблю.
Через Біблію здобуду
Вічне щастя у раю.

Пісня «З дерев листочки падають»

З дерев листочки падають,
До школи йти пора.
Все хоче значити й бачити
Весела дітвора.

Так, добре вчитись треба всім,
Нам треба всім.
І наш Господь поможе в тім, поможе в тім!

Заключні побажання до майбутніх першокласників.
Перший дзвоник.
11077 просмотров
Комментарии (1)
Леся # 23 августа 2016 в 10:44 0
Підскажіть де можна скачати ноти, або фоно до пісні з дерев листочки падають?
© All Rights Reserved. Дети скоро!
При цитировании материалов сайта прямая ссылка обязательна. Полное использование материалов запрещено.
Телеканал Надія Твоя Библия: Библия, ответы на вопросы, христианская библиотека. Яндекс.Метрика