Вища освіта

І знову хочу розвинути тему навчання юних шукачів пригод. Мене вже досить давно, наче хробак листя, гризе одне запитання: навіщо поступати туди, куди душа зовсім не лежить. Навіщо робити те, що зовсім не підходить мені і моїм поглядам. Звісно, це питання стосується лише батьків старшокласників. Їх діти завершують навчання у школі, здають зовнішнє незалежне оцінювання і... зазвичай вступають у ті вузи, де у батьків є знайомі і на ті факультети, що запропонують батьки. Так не повинно бути! Батьки можуть використати свої знайомства лише у тому випадку, коли абітурієнт визначився у своєму виборі і так сталося, що він вступатиме саме туди, де у батьків є ці знайомства. Але! Зверніть увагу: але! Не подумайте, що я змушую вас порушувати християнські принципи! Навпаки, я рекомендую дати дитині можливість вступити в вищий навчальний заклад власними силами! Тоді цю професію і шанувати буде, і любити, адже мети досягнути самостійно! Проте, активізувати усі сили повинні допомогти саме ви, батьки!