Аптечка річ корисна, має бути у кожній хаті. Але не завжди ми, мами, готові нагодувати свого малюка аптечними ліками. Тут варто згадати наших бабусь, які при перших ознаках захворювання використовували ліки «зеленої» аптеки: готували для нас смачні відвари, соки і морси. Це перше, що варто дати дитині при погіршенні її стану. Проте, не забувайте, що «зелена аптечка» не панацея, і рослинні препарати не замінять звичайні ліки. Не сперечайтесь з педіатром.
Ось невеличка вибірка лікарських рослин, які слід мати у себе вдома. Їх можна застосовувати при перших ознаках захворювання та для профілактики. В основному перелік препаратів я брала з сайту: http://fedoriv.com.ua/dovidnik/g.php#2, і також з власного досвіду :)
Чорниця
При сильному розладі шлунку; прекрасний засіб для підвищення гостроти зору і зниження ризику його порушення при діабеті. Холодний настій (3 ст. ложки сушених плодів заливають 200 мл холодної кип'яченої води, настоювати 10 год.) приймати по 2 ст. ложки 4 рази на день.
![Зелена аптечка. Чорниця](/images/articles/zelena_apteka/chornucja.jpg)
Мелені пшеничні висівки
Корисні при закрепах і синдромі подразненої товстої кишки. Перед додаванням в їжу висівки залити окропом на 30 хвилин, після чого воду злити. Кашку, що вийшла, класти в будь-яку страву спочатку по 1 чайній ложці, через 7—10 днів — по 2 чайних ложки, ще через 7—10 днів — по 1—2 столових ложки 2— 3 рази на день.
Липовий цвіт (жарознижуючий засіб)
Внутрішньо — настій квіток липи (1:20) пити по 50 мл тричі на день після їди. Зовнішньо служить для компресів, примочок.
![Зелена аптечка. Липа](/images/articles/zelena_apteka/lupa.JPG)
Малина
Протизапальний та жарознижуючий засіб. Внутрішньо — настій сушених плодів (2 ст. ложки сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв.) пити по 100 мл двічі на день. Настій листя або квiтiв (20 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв.), приймати по 2 ст. ложки 4 рази на день.
![Зелена аптечка. Малина](/images/articles/zelena_apteka/maluna.jpg)
Ромашка лікарська
Знімає спазми мускулатури шлунково-кишкового тракту, проявляє знеболюючу, заспокійливу дію. Застосовують для обробки гнійних ран i виразок, для примочок при кон’юнктивітах, дерматиті, опіках (для запобігання утворення пухирців). Внутрішньо — настій суцвіть (4 ст. ложки суцвіть на 200 мл окропу) приймати по 2 ст. ложки тричі на день після їди. Зовнішньо — компреси, примочки, обмивання, полоскання (настій суцвіть 1:10).
![Зелена аптечка. Ромашка](/images/articles/zelena_apteka/romashka.jpg)
Редька чорна
При коклюші та кашлі миють редьку, вирізають у ній середину i заповнюють до половини медом, настоюють у теплому місці 3 доби). Приймають по 1 ч ложці 4 рази на день.
![Зелена аптечка. Редька](/images/articles/zelena_apteka/redka.jpg)
Фенхель звичайний
При здутті живота, атонії кишківника, кишковій кольці, спастичних колітах, бронхітах, бронхіальній астмі, коклюші. Внутрiшньо — настій плодів (2 ст. ложки на 200 мл окропу, настоювати 5 год.) приймати по 2 ст. ложки тричі на день. Олія фенхелю — по 3 краплі дітям i по 10 крапель дорослим на цукор при кашлі.
![Зелена аптечка.Фенхель](/images/articles/zelena_apteka/fenhel.jpg)
Цибуля городня
Зовнішньо — сік цибулі закапують у вухо при болях.
![Зелена аптечка. Цибуля](/images/articles/zelena_apteka/cubylja.jpg)
Шавлія
Застосовують препарати шавлії при бронхітах, проносах. Внутрiшньо — настій шавлії (1 ст. ложка сировини на 400 мл окропу) приймати по 2 ст. ложки 4 рази на день. Зовнiшньо — настій (2 ст. ложки сировини на 200 мл окропу) служить для примочок, полоскання при ангiнi, стоматитах, гiнгiвiтах, для обмивання трофічних виразок, гнійних ран, шкіри ураженої екземою.
![Зелена аптечка. Шавлія](/images/articles/zelena_apteka/shavlija.jpg)
Чебрець повзучий
Сироп iз трави чебрецю (2 ст. ложки трави залити окропом, настоювати 1 год., процідити, додати 300 г цукру або меду, прокип'ятити) вживати по 1 ч. ложці 4 рази на день при кашлі.
![Зелена аптечка. Чебрець](/images/articles/zelena_apteka/chebrec.jpg)
Буряк
Внутрiшньо — сік буряка, редьки та моркви (1:1:1) пити по 2 ст. ложки 4 рази на день при залiзодефiцитнiй анемії. Зовнiшньо — свіжий буряковий сік закапують по 2 краплі в кожну ніздрю при нежитю. Свіжо натертий буряк прикладають до ран для очищення від гною i швидшого загоєння.
![Зелена аптечка. Буряк](/images/articles/zelena_apteka/burjak.jpg)
Гарбуз
Насіння гарбуза проявляє гельмiнтогінну дію, його використовують як засіб проти стьожкових i круглих глистів. Внутрішньо — очищене сире насіння гарбуза з сіро-зеленою шкірочкою застосовують для дегельмiнтизацiї та профілактики стьожкових глистів i як сечогінний засіб (дорослим — 300 гр. насіння, дітям до 5 років — 75 гр. до 7 років — 100 гр. до 10 років — 150 гр. до 15 років — 200 г). Через 4 год. після вживання останньої порції приймають проносне, а через 30 хв. обов'язково ставлять клізму.
![Зелена аптечка. Гарбуз](/images/articles/zelena_apteka/garbuz.jpg)
Каланхое
При лікуванні фурункулів, панариціїв, флегмон, абсцесів та інфікованих ран застосовують мазь каланхое в поєднанні з олією звіробою. Олія звіробою має бактеріостатичні властивості. У стоматології сік каланхое використовують у вигляді аплікацій або аерозольних інгаляцій при гінгівітах, пародонтозі, афтозних стоматитах. Сік каланхое ефективний при лікуванні тонзиліту, ангіни, гнійних запалень вуха, риніту тощо. Розведений з водою сік закапують у ніс, і він викликає сильне чхання, коли є потреба прочистити гайморові порожнини, при застудах.
![Зелена аптечка. Каланхое](/images/articles/zelena_apteka/kalanhoe.jpg)
Калина
Плоди калини (свiжi, протерті з цукром, сік) вживають при нервовому збудженні, кашлі, охриплості. Сік плодів калини — по 2 ст. ложки 4 рази на день.
![Зелена аптечка. Калина](/images/articles/zelena_apteka/kaluna.jpg)
Смородина чорна
Ягідний сік з медом рекомендується при гострих респіраторних захворюваннях, кашлі та захриплості. Сік, розведений водою 1:1, використовують для полоскання порожнини рота і горла при хронічних стоматитах, тонзилітах, ларингіті, фарингітах, що супроводжуються сухим кашлем і хрипким голосом. З листя заварюють чай.
![Зелена аптечка. Смородина](/images/articles/zelena_apteka/smoroduna.jpg)
Яблука
особливо печені, володіють протизапальною властивістю. Сирі або печені яблука, з’їдені натщесерце, діють як ніжний сечогінний засіб. Їх вживають при поганому травленні, запорах, хронічному холециститі, набряках.
![Зелена аптечка. Яблука](/images/articles/zelena_apteka/yabluko.jpg)
Вишня
М'якоть і сік цієї ягоди є хорошими відхаркувальним засобом і застосовуються при запальних захворюваннях дихальних шляхів. Відвар плодоніжок (10 г на 1 склянку води) за рахунок потужної сечогінної дії добре допомагає при сечокислому діатезі (коли в аналізі сечі визначається велика кількість солей — уратів або оксалатів).
![Зелена аптечка. Вишня](/images/articles/zelena_apteka/vushnja.jpg)
Грудний збір №2.
Чудовий засіб від кашлю. Інколи можна запарити слабкий чай з додаванням ромашки, шавлії, квіток липи, чебрецю — і пити з медом протягом дня при перших ознаках застуди
Термін придатності
Пам’ятайте: довго зберігати лікарські рослини і плоди не можна, це приводить до втрати їх цілющих властивостей і якостей, і тому їх запаси потрібно щорічно міняти; лікарські рослини рослини повинні зберігатися в банках з добре притертими пробками або в щільних полотняних мішечках. Виключення становлять лише пучки запашних трав (м'яти, любистку, лаванди й т.п.), які вивішуються на кухні або у вітальні, чи входять як складові частини до сухих букетів. Трави в цьому випадку несуть декоративну функцію, і тому їх зберігання й розміщення справа смаку.
Секрети приготування
• При готуванні настоїв і відварів з лікарських рослин, їх час від часу перемішують, за винятком рослинної сировини, що містить ефірні масла: м'яти, шавлії, анісу, евкаліпта й т.п. Настій нагрівається на водяній лазні 15 хвилин, відвари — півгодини. Якщо загальний обсяг рідини перевищує 1 л, то час збільшується відповідно до 25 і 40 хвилин.
• Настої охолоджуються 45 хвилин, відвари — 10 хвилин. Після охолодження й те й інше проціджують. Відвари із сировини що містить дубильні речовини проціджують негайно після нагрівання.
Спосіб готування, зазначений на більшості пачок з фасованими лікарськими рослинами, трохи спрощений, тому що в ньому не згадується про настоювання на водяній лазні. «Лазня» — це каструля з киплячою водою, де на яку-небудь прокладку ставиться бажано термостійка, закрита посудина з ліками, що підігрівається. Замість цього настій кип'ятять, але тоді з нього зникають летючі речовини й препарат якоюсь мірою стає менш ефективним.
Нехай ваш малюк буде здоровим.
Понравилась статья? Поделитесь:
Похожие статьи:
Олія: не все золото, що блищить
Яка олія корисніша?
Ліс у кімнаті
Як розібратись у аналізі сечі
Опіки - гарячі пригоди!